Кучу золота е́нъ забрау
Да нибаракъ не разбогатѣу
Тые гроши у яго злоди украу
А е́нъ тольки обнаготѣу
Такіе гроши няйдуць у прокъ
Хоць хто и разумъ мѣець
Забяри ихъ Сидоръ абы Пятрокъ
То кажинный збяднѣець.
А чароуникъ апрастау намъ дорогу
Здаетца што на вѣкъ мы яго забыли
Дякуй ужо найвысшему Богу
Што черти и трупъ яго забрали.
|}
Прохоръ. Нашъ Попъ па проповѣди говоріу И казу якъ будець страшный судъ Я казау хто бьѣть собаку абы коня И амсумитъ ундъ а идъ И казау перестаньте вы пить гарелку И казау перестаньте учитца и чароваць |