Старонка:Беларуская граматыка для школ (1920).pdf/26

Узнікла праблема ў вычытцы гэтай старонкі

аднолькавы з назоўным: нясі стол, сячы дуб, ме́ць рубе́ль (хоць часамі і сячы дуба, ме́ць рубля).

У множным ліку толькі іме́ньні, што азначаюць чалаве́ка, асобу, маюць він. скл. аднолькавы з родным; усе́ іншыя — аднолькавы з назоўным: бачу братоў, люблю сваіх сёстраў, але ганю валы, паю коні, лаўлю аве́чкі і г. д., як роблю ста­лы, сані, бачу хаты і інш.


Прыме́та.

§ 38. Прыме́таю называецца часьціна мовы, што мае рады (муж., жан. і ніякі) і скланяецца: сьвяты, сьвятая, сьвятое; сіні, сіняя, сіняе і інш.

§ 39. Прыклады.

1) Лік адзіночны.

Н. сьвят-ы сьвят-ая сьвят-ое
Р. сьвят-ога сьвят-ое (й) сьвят-ога
Д. сьвят-ому сьвят-ой сьвят-ому
В. як Н. або Р. сьвят-ую як Н.
Т. сьвят-ым сьвят-ою (ой) сьвят-ым
М. сьвят-ым сьвят-ой сьвят-ым

Лік множны.

Н. сьвят-ыя

для ўсіх р.

Р. сьвят-ых
Д. сьвят-ым
В.

як Н. або Р.

Т. сьвят-ымі
М. сьвят-ых

Лік адзіночны.

Н. бос-ы бос-ая бос-ае
Р. бос-ага бос-ае (ай) бос-ага
Д. бос-аму бос-ай бос-аму
В. як Н. або Р. бос-ую як Н.
Т. бос-ым бос-аю (ай) бос-ым
М. бос-ым бос-ай бос-ым