Янкові Купалі
(на памэтку)
Я не бачыв тэбэ, браце,
Нікды в жыцю й в око,
Але душу твою бачу
І ціню высоко.
З твоім віершом прэд очыма
Я нэ раз оплакав
Свого краю біедну долю
Й зёмкув-нэборакув.
Бо й моя ойчызна, браце,
Як нэ руодна в Бога,
Тэж тэрпіела завшэ мукі
І была убога.
А тэпэр, як ворог еі
Нівэчыт, каліечыт,
Вжэ й сам Бог юой тые раны
Бодай чы заліечыт.
А Пудлясе і Русь Біела,
Як дьвіе сэстры руодны,
Мов одного члонкі тіела,
Былі б завшэ згуодны.
Але ж доля іх ліхая
Здавна розлучыла
І обом тяжкі на шыю
Камэнь наложыла.
І стогналі воны, й стогнут,
І будут стогнаті,
Бо то мачоха іх доля,
А нэ руодна маті.
То ж з нас кожны, хто вчувае
Ценжар того лёсу,
Як брат брата нэх ратуе
Од тяжкого цёсу.
А хоч мніе б іті й нэгожэ
В руомняшчкі з тобою,
Я вітаю тэбэ, зёмку,
Брацькою рукою.
Твойіе думы, твойіе слёзы
Наруд твуой оціеніт,
І потуомок твое ймэне
Внукові наміеніт.
А од мэнэ моім внукам
Ніц ся нэ зостанэ,
І моя нікчэмна слава
Так як сьніег розстанэ…
Нэх розстанэ, абы сонце
Было тэплэ й яснэ,
Щоб ім ліепша была доля,
Жыце сьвіетлэ й краснэ!
|
Jankovi Kupali
(na pametku)
Ja ne bačyv tebe, bracie,
Nikdy v žyciu j v oko,
Ale dušu tvoju baču
I ciniu vysoko.
Z tvojim viêršom pred očyma
Ja ne raz opłakav
Svoho kraju biêdnu dolu
J ziomkuv — neborakuv.
Bo j moja ojčyzna, bracie,
Jak ne rôdna v Boha,
Tež terpiêła zavše muki
I była uboha.
A teper, jak voroh jeji,
Nivečyt, kaliêčyt,
Vže j sam Boh jôj tyje rany
Bodaj čy zaliêčyt.
A Pudlasie i Ruś Biêła,
Jak dviê sestry rôdny.
Mov odnoho čłonki tiêła,
Byli b zavše zhôdny.
Ale dola jich lichaja
Zdavna rozłučyła
I obom tiažki na šyju
Kameń nałožyła.
I stohnali vony, j stohnut,
I budut stohnati,
Bo to mačocha jich dola,
A ne rôdna mati.
To ž z nas kožny, chto včuvaje
Cienžar toho losu,
Jak brat brata nech ratuje
Od tiažkoho ciosu.
A choč mniê b iti nehože
V rômniaščki z toboju,
Ja vitaju tebe, ziomku,
Braćkoju rukoju.
Tvojiê dumy, tvojiê slozy
Narud tvôj ociênit
I potômok tvoje jmenie
Vnukovi namiênit.
A od mene mojim vnukam
Nic sia ne zostane
I moja nikčemna słava
Tak jak sniêh rozstane.
Nech rozstane, aby soncie
Było tepłe j jasne.
Ščo b jim liêpša była dola,
Žycie sviêtłe j krasne!
|
Прапануем да спампаваньня!