Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ (1866)/CCXXXVII

CCXXXVI. Заковала зозуленька край бору летучи CCXXXVII. Дожали жито ажъ до границы
Беларуская народная песьня

1866 год
CCXXXVIII. А Боже мой да милюсенькій

Спампаваць тэкст у фармаце EPUB Спампаваць тэкст у фармаце RTF Спампаваць тэкст у фармаце PDF Прапануем да спампаваньня!




CCXXXVII.

(Тамъ же.)

Дожали жито ажъ до границы,
Не пожалуй, пане, вина шкляницы.
Дожали жито ажъ до отлогу,
Подзякуемъ да Пану Богу.
Не пожалуй, пане, сивого коня,
Шли по музыку ажъ до Кракова.
Не иожалуи папе сиваго жеребца,
Шли по музыку ажъ до Крулевца.
Ой у огродзи червоная рожа,
Нашего пана жона хороша.
Ой у огродзи червоны квятки,
Нашего пана пенкные дзятки.
Ой выйдзи нашъ панъ хоць на ганэчэкъ.
Ой выкупъ дай — злоты вянэчэкъ!
нашъ вянэчэкъ не по такому,
Кажна кветонька по золотому,
Звили вянэчка зъ щирого мирту,
Зъ щирого мирту, зъ щирого злота.
Ой ходзиць нашъ панъ да по огродзѣ,
У іого боты, да злоты на нодзѣ.
Ой сидзицъ намъ панъ да на ратуши,
Личиць червонцы у каполюши.
Дае кажному по червончику:
Своей дружинѣ по талярику,
Штобъ ради были своёму панови.

(Записалъ тотъ же.)