Молодая Пудолянка
Выглядала съ-пудъ ганка[1],
Якъ крулевычъ зъ війска іхавъ
Да й забачывъ Пудолянку
На высокому ганку.
— Слугы мои вірныи,
Здыймитэ[2] Пудолянку
Зъ высокого ганку.
Якъ узялы такъ и знялы
Крулевычу до рукъ.
Молодая Пудолянка
Цілу нічку ны спала, Лысты пысала
Да до матюнкы слала :
— Моя матюнко рідна,
Прысылай мні рубачокъ[3] ще[4]
И шолковый чыпочокъ
Зъ білого лёнку
И капку[5] на мою білую голівоньку.
— Мое жъ дитятко ріднэ,
Дэжъ ты ходыло
Що выночка загубыла.
— Моя матюнко рідна,
Іхала впэродъ конэмъ
Я стояла підъ мычемъ,
Брала шлюбъ[6] зъ нывирнымъ Полякомъ
Нашымъ паномъ крулевычомъ,
|