Старонка:Бѣлорусскія народныя пѣсни (1907).pdf/174

Гэта старонка не была вычытаная

гарну́цца — жаться, ласкаться, прижиматься.

гарну́шакъ — глиняный кувшинчикъ, горшочекъ.

гаро́тъ (гаруо́тъ) — огородъ.

гаршкалёпъ (ирон.) — гончаръ, горшечникъ. Дарасински (т. е. изъ с. Доросинъ) гаршкалёпъ.

гарэ́лка (гарыэ́лка) — водка.

гаспада́ръ — хозяинъ.

гаспады́ня — хозяйка.

Гаспо́дъ (Гаспуо́дъ) — Господь.

гасьци́няцъ — почтовый трактъ, битая дорога. Іе́хаў гасьци́нцамъ да са́маго Слуцку.

гатава́ць — готовить пищу, стряпать.

гаци́ць — устраивать гать, запруду на водѣ. Хлопцы загацили рыэ́чку и налавили рыбы.

gвалтъ — крикъ, шумъ. Нарабили gвалту на ўсё сяло.

gерgета́ць (звукоп.) — быстро говорить, разговаривать (о евреяхъ).

гламяну́ць — кусануть, схватить зубами кормъ (о лошади).

гли́нища — мѣсто добыванія глины; кирпичный заводъ.

глузды́ — мозгъ, память. Звалиўся зъ дуба и адбиў сабіе́ глузды.

глуми́ць — портить, истреблять понапрасну.

глу́пство — глупость, пустякъ.

глыбо́ки — глубокій.

гнюси́ць — осквернять, пачкать, дѣлать нечистымъ. Собака пиў воду и пагнюси́ў вядро.

го́дьзи (гуо́дьзи) — довольно, достаточно.

го́лы — см. галышъ. Голы, якъ бизунъ.

го́манъ — громкій говоръ, звуки разговора. Па ўсяму ліе́су пашоў гоманъ.

го́ни-ы — извѣстная мѣра пахотной земли.

го́нта (гуо́нта) — гонтъ.

го́рачо — горячо, жарко, знойно.

грабе́цъ — гребець, работникъ съ граблями.

гразно́та — грязнота, нечистоплотность, грязь.