Места вагнявокае…
Вуліцы шырокія…
Людзі каля сьценаў, ля афішаў, кін…
Твары ў іх ўсё вясёлыя…
Тротуары гамонкія…
Чуецца вясеньні радасьці прыліў.
Сэрцу люба, весела.
Ветры цёплагульныя прыляцелі з поля,
Б‘юцца проста ў твар.
Хмельны шум расходзісты.
Песенькі разгульныя.
Места, места роднае!
Песьня — табе дар…
1928 г.
|