Старонка:Ветразі (1929).pdf/47

Адказалі у палёх
Яму тым-жа воўкі…
І замерла у санёх
Наша незнаёмка.

Ці ад храбрасьці,
А мо‘?!.
Яна так завыла,
Што і зьвера у бары
Жудасьць ахапіла.

1927 г.

|}