Слезонькамы улываются,
Хустонькою утыраются,
Сына въ госты сподываются,
Стара матка на лужечку,
Праву ручку на сэрдэнку дэржытъ.
|}
(Записано тѣмъ же лицомъ.)
Стоитъ калына, на ій опавъ цвітъ,
Дэсь муй мылый пошовъ крузъ[1] світъ,
А я молодэнькая той за имъ у слідъ.
Вэрнысь, муй мылый, вернысь до дому,
А сэ не вэрнэсся, то Бігъ съ тобою.
Муй мылэнькый до домоньку идэ,
Дротяную[2] пліточку[3] нэсэ.
Тая плітночка рострепалася.
А я молодэнькая догадалася.
У нову комору сховалася,
Новымъ замочкомъ замыкалася,
Покуль чужа мыла нагулялася.
|
Роща въ лісы сосна
Тонка нэ выросла,
|
- ↑ чрезъ, черезъ к ругомъ.
- ↑ проволочная.
- ↑ плеточка.