Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/153

Гэта старонка не была вычытаная

Дивчынонька ходыла,
И тэи цыганочкы
Хорошэнько[1] просыла.
Моя жъ ты, цыганочко,
Вчыны мни тую волю,
Прычаруй ты козачэнька
На вікы зо мною.
Молодэнькый козачэнько
Такъ якъ рыбонька вьется.
Молодая дівчынонька
Съ козачэнька смыется.

|}

(Записалъ тотъ же.)


XXVI.

(Тамъ же.)

Вітёръ повывае,
Гору разрывае,
Молодъ козачэнько
Коныка сыдлае,
Изъ двора зъіждяе.
Ему дівчинонька
Білу ручку дае.
Вэрнысь, козачэнько,
Вэрнысь до домоньку,
To я пэрэвяжу
Шовкемъ головоньку,
Твоя головонька
Такъ якъ маковонька.

  1. усердно.