Гэта старонка не была вычытаная
А тэпэръ до вуйська оддамъ,
Сама собі жалю задамъ.
— Маты жъ моя рюдная!
Исправъ[1] же мні три трубы
И всі мідяныи, а четвэрту золотую.
А я въ пэршу заиграю,
Якъ коныка осідлаю:
A у другую заиграю,
Якъ на іого сідаю;
А въ третюю заиграю,
Зъ ворутъ выізжаючи;
А въ четвэрту заиграю,
Сэредъ пулка[2] стоячи.
Нэхай чуе маты моя,
Нэхай чуе рюдная,
Што на чужуй стороні:
Ани сестры, ани брата.
Но Пульша проклята;
Ани матки, ни ойця,
Но самъ блудный, якъ овця.
|}
(Записалъ ученикъ Кобринскаго духовнаго училища Ярославъ Маркевичъ.)