Ой на горі огонь горыть,
Въ долыны трава шумыть,
Въ тій траві козакъ лыжыть,
На купыну головою,
Накрывъ гочы[1] сукныною,
Ой якою сукныною,
Козацькою заслугою.
Въ головонькахъ воронъ кряче,
А въ ножынькахъ сывый кінь скаче,
— Ой коню міи воронэнькый,
Я твій козакъ молодэнькый,
Быжы, коню, дорогою,
Стукны-пукны підковою,
Щобъ ворота зазвынилы,
Підковочкы забрацилы.
Выйдэ до тэбэ старая бабка,
To моя рідна матка,
Давать тэбэ овса сіна,
Пытать о своему сыну.
|