Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/211

Гэта старонка не была вычытаная

To я звяжу червонею
Китайкою я головоньку.
Се жывъ буду повэрнуся,
Будэшъ мэю коханкою.
Любывъ тэбэ дивчыною,
Тэпэръ люблю молодыцею,
Сімъ літъ ждавъ нэжонатымъ,
Чы нэ будешъ удовыцею.

|}

(Записалъ тотъ же.)


LXXX.

(Тамъ же.)

— Ой ты, вэрбо зелэнэнькая,
Чомъ на тобі голяччэ[1] гнэцця,
Нэхай гнэцця хочъ поламнэцця,
Такы на мні лысцэ знайдэцця.
— Ой ты, дивко молодэнькая,
Чомъ за тэбэ молодци бьются,
Нэхай бьются да й поладятся,
А на мэнэ нэхъ нэ надятся[2],
Нэхай жэ я изросту, зросту,
To я пойду а за старосту,
За старосту за старенького,
За пысара молодэнького.
Ой муй пысаръ а богачъ богачъ,
Купывъ сукню и зелинъ кабачъ[3],

  1. вѣтви
  2. пусть не надѣятся, не разсчитываютъ.
  3. зеленая фуфайка