Старонка:Сборникъ памятниковъ народнаго творчества въ Сѣверо-Западномъ краѣ.pdf/254

Гэта старонка не была вычытаная

Ни съ кімъ сісты розмовляты
Коло ясного оконця.
Нима жъ мого миленького,
Нима жъ моій души,
Ни съ кімъ сісты розмовляты
Тэмнэнькеи ночи.
Перейду я сіны, хату,
Стану на порозі,
Якъ я гляну по сюмъ світы,
To польюцця слёзы.
Перейду я сіны, хату,
Стану я плакаты,
Ныма жъ мого миленького,
Тутай ны выдаты.
Ой Боже муй милосердый,
Чи то твоя воля,
Чи е[1] въ світы така друга,
Якъ ма[2] лиха доля?
Ой Боже муй милосердый,
Чи то твоя сила,
Чи е въ світы така друга,
Якъ я несчастлыва?
Ой Боже муй милосердый,
Святый Миколаю,
Нэ розлучай мэнэ зъ тыми,
Зъ кімъ ся я кохаю.

|}

(Записалъ Влад. Ник. Качановскій.)


  1. есть.
  2. моя.