Гэта старонка не была вычытаная
И вэндруючи по-тыху говорылы:
— Ой тутъ мы собі дівчину намовылы.
Чуе дівчина у вышнёвумъ садочку,
Чуе молода — нашивае сорочку.
— Ой пошлабы я, молоденькая, зъ вамы,
Оно[1] боюся здрадоньки мижы вамы.
Нэ бойся, дівчино, нэ буйся, нэбого[2],
Ешчемъ[3] я, молодый, нэ здрадывъ никого.
— Подъізжаючи подъ зэлену дуброву,
Ой тамъ ты здрадывъ молоденькую вдову.
Подъізжаючи подъ зэлену лышчину[4],
Ой тамъ ты здрадывъ дівчину надобную[5].
— Ой ны я здрадывъ вдову молодую,
Ешче къ тому дівчину надобную:
Здрадыло юй ночное ночованье,
Ешче къ тому тыхое розмовлянне.
Ой курэ спэвають — она ще розмовляе,
Станэ свитаты, то добра-ночь оддае.
— Ой а дэжъ твое молодэцькое слово,
А казавъ ты, що ны здрадывъ ныкого.
|}
(Записалъ тотъ же.)