Гэта старонка не была вычытаная
— Ой мой Ясеньку, мое коханне!
Сталася мні пригода[1],
Была я увила[2] пару віночковъ,
И то забрала быстра вода.
— Моя Касюлю, мое коханне!
Не фрасуйся[3] ты тому.
Маю я, маю пару лебедёвъ,
Пошлю я по віночки.
Лэбэде плывуть,
Віночки тонуть,
А быстра вода гарне[4],
Ой потрацила[5], моя дзивулю,
Свои віночки марне!
— Страцилъ ты, Ясю,
Страцилъ нэбожэ,
Коника вороного,
А я нэстрачу млодэнькая
Віночка рутяного.
|}
(Записалъ О. Маркевичъ.)
CL. (Гродненской г., Брестскаго у., село Косичи.) Ой муй милый, дружина моя! |