Гэта старонка не была вычытаная
Зъ вэликеи дороженьки,
Съ чужеи сторононьки
Змежи чужихъ людей.
(Послѣ брака поютъ:)
Подякуйте[1] Богу и своему ксендзу,
Що дітки звінчавъ, не мнуго зъ шлюбу узявъ.
|}
(Записалъ тотъ же.)
CXCVI. (Тамъ же.) Гаи развіваютъ, — Ой якъ зачуешь, муй батэньку, |
(Записалъ тотъ же.)