Старонка:Сыгналъ (1891).pdf/17

Гэта старонка не была вычытаная

— „А я тринанцаць зъ палавинаю. Скажи ты мнѣ, чаму гэта такъ? По правилу адъ праўлені усимъ адно назначено: пятнанцаць рублёў у мѣсяцъ[1], дрова, газа… Хто-жъ гэта намъ съ табою двананцаць, альбо тамъ тринанцаць съ палавинаю назначиў, скажи ты мнѣ? А еще гаворишь, жиць можно! Ты раздумай: не абъ паўтары тамъ, альбо три рубли гутарка; хоць бы и ўсѣ пятнанцаць плацили. Быў я на станціи прошлаго мѣсяца. Даректоръ дароги (важная асоба при чугунцы, инженеръ) переѣжджаў, отъ яго бачиў я; меў я гэтакую чесць. Ѣдзе сабѣ у асобномъ вагонѣ; вышоў на пляцформу, пахаджае… Да не астануся я тутъ надоўга; пайду, куды вочи глядзяць“.

  1. Плата здаецься и вяликая, але при чугунцы треба и у дзень рабиць, и у ночи не спаць; там нима ни свята, ни будного дня; машина не глядзиць, хоць на перши дзень Вяликадня йдзе и треба быць гатоваму; апрочъ гэтаго треба жиць на сваёмъ хлѣби.