Старонка:Сѣверо-Западный календарь на 1893 годъ.pdf/126

Гэта старонка не была вычытаная

ЯМЩИКЪ.

И пьюць и гуляюць, — чамужъ у забавѣ
Адзинъ ты, якъ ворагъ у няволи?
На чарку! — закуримъ, садзися на лавѣ,
Скажи намъ причину нядоли.
Ни кони, ни санки, ни красны дзяучата
Цябе ня поцѣшаць ни мало,
Два лѣтка, мы видзимъ, чи будни, чи свято,
Што ты ня такій, якъ бывало.
„Ой, цяжко! — ой, горко! — душа мая млѣе
„И свѣтъ бы пакинуць ня шкода,
„Дай чарку! — при чарцѣ мнѣ будзе смялѣе…
„Паслухай, — якая пригода.
„Пристау я на почту, звычайне — блазнота,
„Хоць быу и силенъ и ахвочи.
„На почцѣ, самь знаешь, дзень цѣлы работа,
„Ня видзишь ни свята, ни ночи.
„Адъ ранка да ночки, адъ ночки да ранка
„Возіу я пакеты и паны.
„Папау залатоуку, — тады и гулянка,
„И сытъ и вяселы и пьяны.
„Зводзіу я дзяучата, друзей мѣу бязъ счету
„Самъ писарь быу роуны и квита.
„А кони жъ! — якъ крыкну на нихъ на ахвоту,
„Дзяруць мои сіуки зъ копыта!