тогды вырежуть с кіслого хлеба гостію албо оплаток на чотырі углы на посвяшченіе, да тую гостію кладуть на блюдечко золотое албо серебреное, да на верх положать звезду как бы сковорода загнутую, накрывші чістым платем, да по оферторыі уздоймуть блюдо з оплатком і звездою на верх головы. І с кадільніцамі і с свечамі з велікою пілностію, почтівостію несуть черес церков аж до олтаря. Тогды весь люд падуть на землю на ліце свое…
теж — тож, таксама.
члонкі — артыкулы, члены.
мшу — імшу, абедню.
гостію — аплатак для прычасьця (ахвяру).
оферторыі — той часьці набажэнства, калі асьвячаюцца Дары (ахвяра).
З Казіміравага Статуту.
(1468 г.).
Казімір, Божьею мілостью король полскый, велікый князь літовьскый і рускій, княжа пруское, і жомоітьскый, і іных, чінім знаменіто сім нашім лістом’, кто на нь посмотріть, ілі чтучі услышіть, іжь мы с’ князьмі і с’ паны-радою нашею Велікого Князьства Літовьскаго і с’ всім’ поспольством’ согадавші, уряділі есмо так’:
1. Што с’ ліцом’ пріведут’ татя будеть лі мочі чім платіті, іно заплатіті істінну; пак’ лі чего у дому не будеть, а будеть лі то жона ведала з’ детмі ужо ізрослымі, іно жоною і детмі заплатіті, а самого на шібеніцю; а што будуть малыі деті, ніже семі годов’, тыі в’ том’ невінні. (Усяго 25 артыкулаў).
на нь — на яго.
согадавші — абмеркаваўшы, абдумаўшы.
уряділі — пастанавілі.
есмо — ёсьць (мы ёсьць).
с’ ліцом — з навочнымі сьведкамі.
татя — злодзея.
мочі — магчы.
іно — дык, то, хай.
істінну — колькі належыцца.
пак’ лі — ці калі, ці ўзноў-жа.
жоною і детмі — іхнымі коштамі.
З Увараўскай кронікі.
(15 век).
… оньж кн̅зь велікіі Якаіло. свет сотворіль. мт̅рыю своею велікою кн̅гінею Оульяною і з братею своею і со всімі кн̅зьмі і бояры Літовьскія землі і поехаль Краковоу. оу Лядьскоую землю. тамож самь крстіся і братя его і кн̅зі і бояре Літовьское землі. і поняль за себе королевну Ядвігу. і корунанова быс того королевьства короуною. і оттоле начша крстіті Літву в Латыньскоую веру… |
