2. Пасланьні[1]. Посланія: — Доконана е̅ сія кніга зовемая апостол’, еже замыкае в собе найпервей деянія апс̅т̅льская Потом’ посланіей св̅т̅ых’ апостол’, соборных седм’: — Таж’ епістол’ свт̅го павла 14: — Лета понароженіі нашего спасітеля іс̅а̅ хр̅с̅та сына божія. Тысешчнаго, Пятьсотаго, І двадесеть пятого. Месеца марта: — Прі держаніі наласкавшего господаря Жікгымонта Казіміровіча, Короля пол’ского. І велікого князя Літов’скаго, І рускаго, І жомоітьскаго І іных’. Во славном’ месте віленском’ выложена, і вытіснена. Працею і велікою піл’ностію. Доктора франціска скоріны с полоцка: — Богу во троіці едіному. І преч̅с̅той матері его маріі. со в’семі светымі ко чьті. І людем’ посполітым’ к’ доброму навченію: —
о гд̅і — а Госпаду, ўва ймя Госпада.
челедію — хатнімі (людзьмі).
свт̅ым — сьвятым.
е̅ — ёсьць.
епістол’ — пісьмаў.
ко чьті — к чэсьці.
людем посполітым — усяму народу.
З „МАЛОЙ ПАДАРОЖНАЙ КНІЖКІ“.
Пісаныі речі: — в сей малой подорожной кніж’це по ряду кратце положены суть: — Найпервей Псал’тырь зуполная (поўная). На стіхі (вершы) статіямі (артыкуламі) разделена, в ней же знайдеші стіхов’, ілі пріпелов’. две тысешчі і шест’ сот’. За каждою кафісмою заставіца бол’шая. а по каждой славе, заставіца меншая. для леп’шего разделенія ч’тушчім’ положены суть: — За Псалтырею песней десеть, с вет’хаго і с новаго закону божія із’браные: — Потом’ часословец’, імея ношчную, і дневную службу Напреды (наўперад) полуношчніца…
Васіль Цяпінскі.
(Радз. бл. 1540 г. г.
З ПРАДМОВЫ ДА ЕВАНГЕЛЬЛЯ (1570-1580 г. г.).
… вжо некоторые (з князёў і паноў) і пісьмом се своім. а злашча в слове бж̅ем встыдают. А на остаток што может быті жалоснеішая, што шкарадша. іж і тые што се межі німі зовут’ дх̅овнымі і учітелі, смеле мовлю намнеі его не вмеют, намнеі его вырозуменя не знают, ані се в нем цвічат. але і ані школы коу науце его нігде не мают…
- ↑ Прыклад друкаванага пісьма з гэтым тэкстам зьмешчан на стр. 23 „Гісторыі беларускае літэратуры“.
