Крест’ же паче сея небесі ся касает’,
Сего носяй светлее паче всех бывает.
Ты же мі богомысльне взірай на обое:
Веліко бо едіно, много паче двое…
|}
оубо (чытаеца: убо) — бо.
благіх’ — добрых.
таяжде — таіўшы.
паче сея ся касает’ — болей за гэтую датыкаецца.
Сего носяй — хто яго носіць.
мі — мне.
много паче — шмат болей.
У мове беларускіх вершаў 16 га веку чыста народных асаблівасьцей мала. У гэтым-жа вершы асабліва многа царкоўна-славянізмаў, што можна тлумачыць надрукаваньнем яго ў кнізе царкоўных псальмаў. Апроч таго, эпіграмы на гэрбы, пасьвячэньні і розныя пахвальныя вершы, якія зазвычай пісаліся тады ў прадмовах да кніг, выдаваных коштам багатых людзей, — былі скованы трафарэтнасьцю, не дапускаўшаю у падобных выпадках „простай“ мовы.
З Баркулабаўскае кронікі.
Вайна з Маскоўшчынай. Року 1580, господарь кроль Стефан’ был’ под’ Псковом’ і взял’ город’ Псков’, а Москва, то ест Серебреный, з немалым’ войском’, место славное Могілев’ выжог’; там же у краі Шклов’, Копысу, села велмі выпустошілі, так’ же і около Могілева. На Орші і до Радомлі, Мстіславля тых’ замков’ не подходіла ані рушыла; а в Боркулабове князь Чарторійскій Іван’ з войском’ своім’ на тот’ час’ был’, так теж’ і Темрюк’ со трістамі войска татарскаго прі нем’ был у Баркулабове, на тот’ час’, і сторожу у Новоселках’ московскую поймалі; а потом’ Темрюк’ і князь Чарторійскій князь Іван’, взявші ведомость певную от сторожі московское, которую поймалі у Новоселках’… і князь Іван’ Чарторійскій заехал’ от Шупень, дорогою велікою Шкловскою до Могілева тягнул’, а Москва под местом Могілевом’ места жгут’, а Темрюк’ з Баркулабова дорогою могілевскою на Задубровеня до замку Могілева з войском’ прітягнул, а войско літовское у Шклове стояло. Тепер’ же от Могілева почалі отпіраті с трех’ сторон’: Чарторійскій от Шупень, Темрюк’ з Баркулабова, войско літовское з Копысі і з Шклова. Москву от Могілева отперлі, побілі, отогналі. Страцно было трупу московского гледеті, реку Днепр’ сілным’ трупом’… загороділі, із’ колко недель днепровое рыбы не ядалі і воды не півалі, для велікого гнюсу трупу московского.
