падданым нашім маем даваті і обдароваті подлуг іх заслуг, і прівілев’ на вечную реч не маем інде нікому даваті оліж’ кгды будем’ весполок’ с паны радамі нашімі на валном’ соймі. А так еслі бы хто после тое уставы нашое якокольвек в нас люді і землі кгды будем в Полшчі упросіл, або первую даніну нашу прівільем нашім’ потверділ таковые лісты і прівіля наші ні увошто оборочаем і не маем іх мы самі держаті і потомкі нашы, ніжлі што ся дотычет куплі кождому везде і у панстве нашом’ коруне полской будучі маем’ то потвержаті.
іж — што.
віжлі будучі — толькі тады, як будзем.
подлуг — па (заслугах).
оліж’ кгды — але-ж калі, толькі калі.
весполок — разам, супольна, сумесна.
якокольвек — як-колечы, як-небудзь.
віжлі што ся дотычет — толькі-ж, калі што датыча.
З РАЗЬДЗЕЛУ ЧАЦЬВЕРТАГА.
О девкі, которые будут’ выданы до чужое землі.
10. Теж’ уставуем, естлі бы которая девка панства нашего велікого Князства Літовского пошла до чужое землі до Полшчы або до Мазовш’ або до которое колве землі, маючы іменя отчізные і матерістые в панстве нашом веліком Князстве Літовском; тогды тая девка с’ тым мужом своім. чужоземцом не мает дедічіті в тых іменях своіх’ тыя імене ее отчізные і матерістые мают пріті на стрыев’ рожоных’, а не будет лі стрыев’ іно на блізкіх ее, а оні не повінні ей будуть пасагу даті, яко в’ тых правех опісано девком зыменей і четвертое часті даваті.
которое колве — якой-небудзь.
дедічіті — даставаць права, на зямлю бацькоў.
стрыеў — дзядзек.
З ДРУКАВАНАГА ЛІТОЎСКАГА СТАТУТУ
Ў РЭДАКЦЫІ 1588 г.[1]
АРТЫКУЛ 1.
Всі обывателі велікого Князства Літовского тым одным’ правом’ пісаным’, і от нас’ даным’ сужоны быті мают’.
Напрод’ мы гс̅д̅р’ обецуем’ і шлюбуем’, под тою ж’ прісегою, которую учінілі есмо всім’ обывателемь всіх’ земль паньства нашого Велікого Князства Літовского, іж’ всіх’ княжат’ панов’ рад’ духовныхь і светскіх, панов’ хоруговных’ шляхту, места і всіх под-
- ↑ Прыклад друкаванага пісьма з гэтым тэкстам зьмешчан на стр. 37 „Гісторыі беларускае літэратуры“.
