З ПРАДМОВЫ ДА ЕВАНГЕЛЬЛЯ.
Тепер’ зась (пре незнаемость і неумеетность языка Словенского многіх’) многім… мало пожіточен’ ставшіся (твор патрыярхі Каліста), знову переложеньнем’ его на язык наш’…, якобы з мертвых’ вскрешон’ ест’, а выданьнем’ з друку… всех’… языка Словенского неумеючіх’, і для того под’ час до заразьлівых’ еретіческоі… наукі паствіск удаватіся звыклых’, учіті будет’.
З ЕВАНГЕЛЬЛЯ.
Два чеповекі вошлі в’ церков’ помоліті ся, одін Фарісей, а другій Мытнік: Фарісей теды ставші особно, так’ ся моліл’: Боже, дякую тобе же не е́стем’ я таков’ якові сут’ іншіі люде, грабежніцы, несправедлівцы, чужоложніцы, або теж’ як і сей Мытнік. Два разы по́шчу в’ тыдню: десятіну даю з всего штоколвек маю. А Мытнік’ оподаль стоячі, не хотел’ і очій поднесті на́ небо: але біл’ персі своі мовячі, Боже мілостів’ будь мне грешному. Поведа́ю вам’. от’ішол’ сей до дому своего усправедлівен над о́ного. Поневаж’ кожды, который ся вывышает’, будет’ поніжон’: а который себе поніжает’, будет’ вывышон’…
Тепер’ зась — цяпер-жа.
же не естем’ — што я ня ёсьць.
персі — грудзі.
Мялеці Сматрыцкі.
З КАЗАНЬНЯ НА ХАЎТУРАХ Л. КАРПОВІЧА (1620 г.).
… Пачатак’, мовлю, духовным’ з’ праваславнымі бе́седам’ моім в’ сем’ месте Вілні, і з сего, в’ церкві сей святой нато поднесе́него местца учініті предся взялем’ был’. Не в’ той една̀к’ матеріі, не в’ той заісте православніі Хрістіяне, в которой тепер’ над мысль, над волю, і над очеківан’е мое і ваше з словамі моімі найдоватіся пріходіт’ мі. Не в’ матеріі жалю і плача, але в’ матеріі евангелскоі утехі і радості. Ачколвек і евангелская утеха і радость, неіншее што сут’, толко жаль і плач’…
предся взялем’ — прадпрыняў.
заісте — прыгодзе, падзеі.
над очеківан’е — супроць чаканьня.
Кірыла Транквіліон-Стаўравецкі.
З КНІГІ „ПЭРЛА МНАГАЦЭННАЕ” (1646 г.).
З прадмовы. Кніга сія наріцаема Перло Многоценное. Для двох’ прічін’ поважных для высокого Розума Богословскаго, і
