Wawiorka (Голуб-Бучынская)
Wawiorka Сербская народная казка 1928 год Пераклад: Марыя Голуб-Бучынская Крыніца: Biełaruskaja Krynica. — 8 Studnia 1927. — №2; б. 4 |
WAWIORKA.
Wawiorka słužyła ŭ lwa. Jak i čym, niama wiedama, ale słužba jaje padabałasia lwu. A słužyć hetak, kab padabałasia lwu — ciažkaja praca. Leŭ za słužbu abiacaŭ wawiorcy poŭny woz harechaŭ. Čas lacić, nie zatrymliwajecca i na chwilinku. Wawiorka časta haładuje, ale žywieć latucieńniami, što budzie mieć polny woz harechai. Časta bačyć, jak wawiorki, siabroŭki jaje, tam i siam z drewa na drewa skačać hulajučy. Siabroůki kličać jaje ŭ les pajeści harechaŭ. Chočycca jej strašenna. Hetak bliska, adzin skok - i ŭ lesie na drewie — i hryzi hareški. Ale heta tolki ŭ latucieńniach, u marach, a zapraŭdy — słužba, niama jak; hety kliča, kab išła da lwa, heny — kab išła rabić.
I hetak pracujučy ŭ lwa zrabiłasia jana staruchaj. Karalu lwu ŭžo słužba jaje bolš nie padabałasia, abrydła jana jamu. — Kaniec słužbie mučeńniu.
Za pracu dali jej ceły paŭniusieúki woz harechaŭ. Pryhožyja, dobryja, smašnyja harechi! Hetakich świet nia bačyŭ, ale što-ž? Adno tolki małaja pieraškoda wawiorcy: wawiorka ŭžo nia mieła zuboŭ na hryzieńnie harechaŭ.
Z serbskaha pierakł. Hałubka.
Арыгінал: | Гэты твор быў апублікаваны да 1 студзеня 1929 года і знаходзіцца ў грамадскім набытку ўва ўсім свеце, бо аўтар памёр, прынамсі 100 гадоў таму. |
---|---|
Пераклад: | Гэты твор знаходзіцца ў грамадскім набытку ў краінах, дзе тэрмін аховы аўтарскага права на твор складае 70 гадоў або менш. Гэты твор не абавязкова ў грамадскім набытку ў ЗША, калі ён быў апублікаваны там цягам 1927—1964 гадоў. |